- допитаний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до допитати. || у знач. ім. допи́тані, -них, мн. (одн. допи́таний, -ного, ч.). Ті, кого допитали.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
допитаний
Смотреть что такое "допитаний" в других словарях:
допитаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
